Українці в Фанських горах - 2016

[BMB]

Закінчення

Робимо останні фото і йдемо в готель збиратись в дорогу назад.

Fany-2016-3-211.JPG (2.66 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-212.JPG (2.93 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-208.JPG (2.32 MiB) Просмотров: 3519

Наш готель знаходиться на цій вулиці.
Вулиця з двостороннім автомобільним рухом і доволі інтенсивним.

Fany-2016-3-174-1n.JPG (3.62 MiB) Просмотров: 3519

По дорозі зустрічаєм таких ось пташок.

Fany-2016-3-221-1n.JPG (3.59 MiB) Просмотров: 3519

Останній погляд на Регістан, і вранці - дорога назад.

Fany-2016-3-221 Samarqand-Registan-Panorama.jpg (5.25 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-221 Samarqand-Registan-Panorama

Самарканд – Душанбе – Алмати - Київ

Вранці – дорога назад. Нам "підвезло" – почала підійматись пилова буря (яких тут безліч – результат загибелі Арала), яка потім охопила пів Середньої Азії (так нам здалося) бо докотилась наступного дня аж до Душанбе.

Важливий висновок: щоб зрозуміти наочно, яка прекрасна наша Україна і поменьше бухтіти на її адресу, треба з'їздити в який-небудь Узбекистан і попасти там в пилову бурю.

Я не бачив плодородну Ферганську долину, але ті місця, де ми проїхали Узбекистаном 400 км туди і стільки ж назад, викликають жаль і повагу до людей, які там живуть та ще й щось і вирощують – навкруги практично весь наш путь йшов безкраїми випаленими солончаками і напівпустелями. Лише на під'їзді до Худжанда, де на місцевість вже впливає Сир-Дар'я, земля неначе оживає.
Худжанд сподобався – дуже зелене, красиве і уютне місто.

Fany-2016-3-225.JPG (1.47 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-227.JPG (1.27 MiB) Просмотров: 3519

Нарешті кордон, наші рідні рюкзаки, в яких лежать наші милі сомані, на яких ми можемо придбати хоч всю цю гору кавунів

Fany-2016-3-232.JPG (2.67 MiB) Просмотров: 3519

По дорозі на Душанбе практично через кілометр стоять отакі панно з висловлюваннями президента. Повторюються за смислом вони, чи ні, я не аналізував, але судячи з картинок, на фоні яких президент висловлюється – він є докою у багатьох галузях і дисциплінах.
Хоча якщо судити з якості дороги, яку побудували під його егідою, то можливо то так і є. В будь-якому разі ми бажаєм братньому таджикському люду, щоб їхні президенти були достойними того місця, яке вони займають.

Fany-2016-3-234.JPG (818.3 KiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-233.JPG (1.68 MiB) Просмотров: 3519

Ще цікавий пам'ятник промайнув десь біля Худжанда на схилі гори без будь-якого населенного пункту – римська вовчиця з Ремом і Ромулом. Що це тут робить і означає, водій відповісти не зміг, хоча дуже багато розповідав історичних фактів. Якийсь зв'язок з Римською імперією, але це ж не Македонський, якого скрізь в Азії обожнюють.

Fany-2016-3-237.JPG (374.12 KiB) Просмотров: 3519

Ну а далі – пилова імла в Душанбе, прорив її лише літаком на великій висоті,

Fany-2016-3-249.JPG (2.01 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-251.JPG (2.24 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-253.JPG (2.95 MiB) Просмотров: 3519

і такі далекі тепер Фанські гори в розривах туч, а також наші марні спроби вгадати де ми там бродили.

Fany-2016-3-262.JPG (3.07 MiB) Просмотров: 3519

Fany-2016-3-263.JPG (3.19 MiB) Просмотров: 3519

Пересадка в Алмати, яка тривала близько доби запам'яталась гучним ранковим базаром прямо під вікнами отелю, красивими парками і церквою, знаменитими банями "Арасан, відомим казахським шоколадом, смачними мантами та гучним протяжним на все місто "Аллах акбар!" з динаміків головної мечеті столиці. А ще потішили перші слова таксиста-грузина, який віз нас з аеропорту в отель – він на весь голос обложив матом путіна з його таможеним союзом, який розорив велику кількість казахських селян і заставив його таксувати, виборюючи серед таких же таксистів право на копійчину.
Летіли весь час доганяючи малиновий захід сонця і, нарешті, - знову знайома зала Борисполя.
Неначе ми звідси нікуди й не літали.
Рідна країна порадувала тим, що ні на таджикських, ні на узбецьких, а лише на нашому паспортному контролі, погранці причепились до моєї неголеної особи і довелось доводити, що я не моджахед, б'ючи себе в груди з криком "Мамой клянусь!" Допомогло лише пенсійне посвідчення.
Молодці, правильно службу несуть в цей нелегкий час.

Висновки

Головний висновок для себе – класно було, не дивлячись на фізичні труднощі (все ж таки вік дає себе відчути).

Програму експедиція виконала, навіть перевиконала (Самарканд). Знято багато цікавих матеріалів, взяті інтерв'ю. Тепер у автора фільму задача все це привести до прийнятного вигляду та втиснути в фільм з обмеженими лімітами часу.

Враження від природи - не описати.
Враження від спілкування з простими таджикам і узбеками добрі – коли вони чули слово "Україна", то посмішки теплішали і гостинність зростала в рази. Це при тому, що на місцевих каналах засилля рашаТВ і ні одного українського або европейського каналу. Про гостинність цих людей вже писано багато, не хочу повторюватись.

Сумно і скучно виглядали нечислені контакти з росіянами.
В Артучі зустрілись з бувшими напарниками по сходженнях і почалося: "ой, я же на четверть украинка, у меня дед из Воронежской области", "мы так любим Украину" і т. ін. (дуже напомнило класику – Я очень люблю ПЖ! А я его ещё больше Ку! А как я люблю господина ПЖ!!! )
Всі, як по заказу зразу ж у розмові знаходили в себе українські корені – суцільне путлеровське зомбування - "мышебратьями".

Що ж ви, сучі "братья" дозволили своєму фюреру творити те, що він робить?

Коли я починав чути оте скавучання, то в диспути не вступав, з огидою відходив подалі від братів і сестриць.

Слово честі, з "моджахедом" Саїдом у мене було набагато більше спільного. Не дивлячись на те, що наші релігії взаємо противоречиві - світогляд наш дуже близький. З ним було дійсно цікаво розмовляти, як і з водієм Хаджикарімом і багатьма простими таджиками. Бажаю їм всім добра і щастя!

Оце тепер вже все.

Є ще кіпа фоток, вони (як мені вважається ) не гірші від тих, які попали в звіт.
Є ще якісь враження, вони в чомусь меньше цікаві, або дуже особисті - всього не втиснеш. І так розтягнуто занадто.

Дякую тим, хто читав і відгукнувся!

Бажаю всім доброго здоров'я, щоб і відпочивалось і працювалось!

А у ворогів нехай ... Ну ви знаєте ...!!!

[BMB]

Браво! Браво! Браво!
Давно не читал подобного по качеству информации, иллюстрации и необычности рассказа! Здорово! Большое спасибо!

P.S. Почему-то на протяжении ожидания и чтения новых частей рассказа, все время вспоминался Визбор:

Я сердце оставил в Фанских горах
Теперь бессердечный хожу по равнинам
И в тихих беседах и в шумных пирах
Я молча мечтаю о синих вершинах

[BMB]

Браво!

Спасибо!

P.S. Почему-то на протяжении ожидания и чтения новых частей рассказа, все время вспоминался Визбор:
Я сердце оставил в Фанских горах
Теперь бессердечный хожу по равнинам
И в тихих беседах и в шумных пирах
Я молча мечтаю о синих вершинах

Эта песня все время "звучала" в нашем походе.
А фото Юрия Визбора с текстом этой песни на фоне гор, висит на видном месте в Артуче.

[Сигналкин]

Valiko
Спасибо огромное !
С нетерпением ждал окончания, бо люблю читать целиком, с другой стороны хотелось еще и еще
Мне было особенно интересно бо я точно на такую подорож неспроможный
Очень впечатлило!!!!

з.ы. Сало под линейку - ноу хау

[Valiko]

Valiko
Спасибо огромное !
С нетерпением ждал окончания, бо люблю читать целиком, с другой стороны хотелось еще и еще
Мне было особенно интересно бо я точно на такую подорож неспроможный
Очень впечатлило!!!!

з.ы. Сало под линейку - ноу хау

Спасибо!

Я во время написания отчета обнаружил для себя еще одно ноу-хау - оказывается фотки можно приаттачивать по тексту и тогда они раскрываются при просмотре на весь экран и даже - весь размер (раньше делал по другому - создавал альбом, ссылки и т.д.)
Теперь вот раскрываю свои фотки (особенно панорамы) на весь размер, и как буд-то бы снова очучаюсь (или очучиваюсь )в тех местах.
Единственный минус - не более 20 фоток, но это, видимо, ресурсы.

[Сигналкин]

Единственный минус - не более 20 фоток, но это, видимо, ресурсы.

Таки да.
Поэтому мне больше через альбом нравится.
Но тогда действительно надо урезать размер фоток.
На вкус и цвет ...

[Jane]

Valiko
спасибо огромное за интереснейший отчет.

[Сэнсэй]

Valiko
Просто вражаючий фотозвіт з фантастичної подорожі!
Починав його дивитись раніше, але до кінця дочитав тільки зараз.
Краєвиди неймовірні, дуже красиве поєднання похмурих скель з блакитною водою та кришталевим небом. Стільки цікавого: і місцевий колорит, і кам'яні гриби, і річки, що з'являються з нікуди і щезають у нікуди, і сало під лінійку, і диференціювання їжі
Я собі уявляю, скільки десятків годин твоєї праці пішло на обробку-сортування фото та створення такої цікавої розповіді. І навіть не уявляю, скільки фізичних сил пішло на саму подорож такими важкими шляхами.
Величезне дякую! Задоволення від прочитаного - просто неймовірне!

[BMB]

Valiko
Просто вражаючий фотозвіт з фантастичної подорожі!
...
Задоволення від прочитаного - просто неймовірне!

Будь-кому приємно читати схвальні відгуки про свою працю, мені тим більше, тому, що ці відгуки від людей, яких я поважаю і які, (одні віртуально, інші більш реально) є моїми друзями, нехай навіть в рамках спеціалізованої і-нет конференції.
Дякую всім вам, друзі!
Надіюсь, що це не остання мандрівка моя в цьому житті. Так хочеться побачити увесь світ!!! (і знову оформити звіт про це)
І ще дуже хочеться, щоб людей цікавили не лише гроші та політичні свари (це все завжди колись кінчається), а й те, що є вічним - краса і неймовірність світу, що нас оточує, велич і досягнення людського духу в мистецтві, науці і в тому, що обєднується одним словом - гуманізм.
Щастя вам усім!